Трудове виховання

Праця – один із провідних чинників всебічного розвитку дитини.

Формування навичок трудової діяльності. Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результат, підібрати необхідні засоби (речі, комплекс речей, якими людина діє на предмети праці) і предмети праці (сировина, матеріали тощо), здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми.
Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столи, поливати рослини), а згодом — цілісні трудові процеси (накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати білизну ляльки, прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах. Постійна участь у різних видах праці формує вміння і звичку працювати регулярно, переборювати труднощі, виховує організованість, самостійність, вольові якості особистості. Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей, сприяти виробленню індивідуального стилю трудової діяльності, оволодінню своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить максимальне використання цінних особливостей характерів дітей, їх ставлення до праці, компенсує те, що перешкоджає успіху в роботі

Чинники, що спонукають дитину до трудової діяльності:

  1. Прагнення до самостійності.

  2. Інтерес до всього, що стосується життя і праці дорослих.

Праця має завжди конкретне завдання і реальні наслідки.

Порівняно з трудовою діяльністю дорослих праця дітей дошкільного віку має такі особливості.

  1. Умовність.

Праця дітей ще не пов’язана із суспільно значущим результатом, не створюєх ні матеріальних, ні культурних цінностей. Водночас вона є результативною. Це не тільки вирощена рослина, накритий стіл, а й відчуття затрачених зусиль.

  1. Поступове вироблення здатності мотивувати трудову діяльність.

Молодші діти ще не здатні формулювати мотиви, їх приваблює процес участі у спільній з дорослими справі. Старшим дошкільникам подобається допомагати дорослим та одержувати від них позитивну оцінку. З’являються у них і суспільні мотиви – принести користь іншим людям.

  1. Динамічний розвиток компонентів трудової діяльності.

Включаючись у трудову діяльність, дитина починає усвідомлювати, що будь – яка праця повинна переслідувати конкретну мету, завершуватися певним результатом.

  1. Виховна значущість, як найвища цінність дитячої праці.

Беручи участь у праці постійно, дитина виробляє у собі самостійність, відповідальність, звичку до трудових зусиль, прагнення допомогти товаришеві.

  1. Тісний зв’язок праці з грою.

Включення гри до праці дітей допомагає підвищити ефективність її виховного впливу, забезпечити основу для вироблення інтересу до праці, бажання трудитися.