РАХУНОК ЗА ПРАЦЮ

Легенда про працю.

РАХУНОК ЗА ПРАЦЮ


Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятилітній син з аркушем паперу в руках.
Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки об фартушок , мама почала читати:
РАХУНОК ЗА МОЮ ПРАЦЮ:
За замітання подвір’я – 5 грн.
За порядок у моїй кімнаті -10 грн.
За купівлю молока – 1 грн.
Догляд за сестричкою (три полудні) -15 грн.
За дворазове отримання найвищої оцінки – 10 грн.
За винесення сміття щовечора – 7 грн.
Разом – 48 грн.
Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, її вираз заполонили спогади. Вона взяла ручку і на зворотному боці аркуша написала:
За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 грн.
За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий – 0 грн.
За ті всі хвилини, коли заспокоювала і втішала тебе, аби не сумував – 0 грн.
За всі сльози, що витирала з твоїх очей – 0 грн.
За все, чого тебе вчила кожного дня – 0 грн.
За всі сніданки, обіди, підвечірки і вечері та канапки до школи – 0 грн.
За життя, котре присвячую тобі кожного дня – 0 грн.
Разом – 0 грн.
Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала листок синові.
Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися по його щоках. Він перегорнув листок і на своєму рахунку написав: “Заплачено”, потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя.
Коли в особистих і родинних стосунках починають з’являтися розрахунки, все закінчується недобре.
Любов — безрозрахункова, інакше її не існує.