Поради з БЖД

Поради з питань безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку. 

(Дацковська Вікторія Георгіївна, вихователь – методист)


У Законі України «Про дошкільну освіту» зазначено: «Дошкільний навчальний заклад:
Створює  безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;
Формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».
Зважаючи на те, що щороку збільшується кількість травмованих дітей внаслідок несформованих навичок користування предметами та речами, поведінки з незнайомими людьми, у довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба в систематичній роботі з дошкільниками ,щоб виробити в їх свідомості стереотипи щодо безпеки в життєвому середовищі.
Формування  у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах у поведінці дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів слід не тільки враховувати це самим, але й особливу увагу приділяти роботі з батьками. Батьки мають зрозуміти ,що не можна  вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.
Основними напрямами роботи педагогів із батьками щодо формування у дітей безпечної поведінки в довкіллі можуть стати:
Інформація батьків про правила особистої безпеки та правила поведінки в різних екстремальних ситуаціях;
Інформація про створення максимально небезпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку;
Ознайомлення батьків із роботою дошкільного закладу у цьому напрямі, з наслідками навчання та виховання дітей;
Залучення батьків до  розвивально-виховної зайнятості;
Вивчення та пропаганда кращого досвіду сімейного виховання із зазначеної проблеми.
Отже, проведення роботи з питань ОБЖД у комплексі сформує у маленьких громадян уміння бачити небезпеку, свідомо ставитися до питання особистості безпеки, правильно діяти у небезпечних ситуаціях, набути стереотипу поведінки в природі та суспільстві.


Маленькі поради старшим
Перша порада найпростіший: завтра, коли Ваша дитина прокинеться, скажіть йому “Добрий ранок!” І не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не з зауважень і сварок.
Не розлучайтеся з дитиною у сварці. Спочатку помиріться з ним, а потім йдіть у своїх справах.
Коли дитина виходить з дому, обов’язково проводите його до дверей і скажіть на дорогу: “Не поспішай, будь обережний”. Це потрібно повторювати стільки разів, скільки дитина виходить з дому.
Коли Ви лаєте дитини, не вживайте виразів “Ти завжди …”, “Ти взагалі …” Ваша дитина взагалі і завжди хороший, він лише сьогодні зробив щось не так. Про це і треба говорити.
Коли Ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледве чутно. У багатьох роздратування відразу проходить.
Коли у тата відірвався ґудзик, можна пришити її самому, можна попросити дружину. А ще можна напівжартома сказати шестирічній доньці: “Приший мені, будь ласка, сам я не справлюся”. Як правило, дочка в цьому випадку мчить за нитками стрімголов.
Як би ви не втомилися, постарайтеся трохи менше скаржитися дітям. Скаржачись, Ви вчите їх скаржитися, а не жаліти.
У суперечках з сином або дочкою іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим Ви і дітей навчіть поступатися, визнавати помилки і поразки.
Пам’ятаєте, у маленьких дітей ще не розвинуте почуття гумору. Ви пожартували, а дитина образився. Ось випадок, коли не варто експериментувати. Почуття гумору прийде з часом.
Ми не господарі життя своїх дітей, ми не можемо знати їхні долі. Ми навіть не можемо до кінця знати, що добре, а що погано для їхнього майбутнього. Тому будьте обережні в усіх рішеннях, які можуть вплинути на життєвий шлях дитини.
Буває так: тато вранці йде – син ще спить, приходить – син уже спить. А в неділю – на рибалку. Але хоча б після риболовлі запитаєте сина: “Як справи?”
Коли тато приходить додому раніше мами, він може запропонувати дітям: “Давайте наведемо в домі порядок. Мама прийде і здивується:” Хто це все прибрав? “А ми скажемо:” Не знаємо, напевно, це гномики “.
Намагайтеся.


Осінь

ПАМЯТКА     ДЛЯ  БАТЬКІВ  З ОХОРОНИ  ЖИТТЯ ТА  ЗДОРОВ’Я  ДИТИНИ
I. ЗАГАЛЬНІ
1. Батьки повинні протягом року:
– віддавати дитину в руки вихователя;
– не дозволяти забирати дитину неповнолітнім  дітям; незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;
2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнестрільну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.
3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.
4. Не торкатися  руками незнайомих предметів.
5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.
6. Оберігати дітей від отруєння  рослинами, грибами, ягодами.
7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді..
8.Знайомити й притримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.
II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ
Необхідно:
1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофору,  у встановлених місцях та підземних переходами;
2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.
3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.
4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.
5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.
6. Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.
7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.
8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.
ІІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ТРАВМАТИЗМУ  ПІД ЧАС   ВІДПУСТКИ  БАТЬКІВ
1. Під  час перебування на вулиці в літній день захищати голову дитини панамою.
2.Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.
3. Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.
4. Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.
5. Не дозволяйте купатись на стрибати у воду в неперевірених місцях..
6. Для купання вибирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу.
7. Забороняйте користуватись човном, плотом без супроводу дорослих..
8. Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.
9. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати один одного під водою, жартома кликати на допомогу).
10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.
11. Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.
12. Не розводьте у лісі багаття під час посухи: при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею..
13. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.
14. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким  чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок..
15. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів  свого перебування.
ІV. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ПОЖЕЖІ   ВІД  ДИТЯЧИХ     ПУСТАЩІВ З    ВОГНЕМ
НЕОБХІДНО ВИКОНУВАИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:
1. Зберігати сірники в місцях, недоступних дітям.
2. Не дозволяти дітям  розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо.
3. Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами.
4. Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).
5.Не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих.
6. Не залишати малолітніх дітей без догляду.
7. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном „101”.
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОСОБИСТОЇ  БЕЗПЕКИ.
1. Не залишати дітей одних, навіть на короткий час.
2. Навчати дітей користуватися дверним вічком.
3. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
4. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.
5. Вчити користуватися телефоном для виклику службу „101, 102, 103, 104”.
6. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі  предмети – вони можуть бути небезпечними.
7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами..
8. Забороняти користуватись  ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.
9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей які працюють у правоохоронних органах.
10. Не дозволяти дражнити  тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до „друзів наших менших”.


Зима

ПАМЯТКА     ДЛЯ  БАТЬКІВ ЗИМА, ВЕСНА З ОХОРОНИ  ЖИТТЯ ТА  ЗДОРОВ’Я  ДИТИНИ
I. ЗАГАЛЬНІ
1. Батьки повинні протягом року:
– віддавати дитину в руки вихователя;
– не дозволяти забирати дитину неповнолітнім  дітям; незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;
2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнестрільну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.
3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.
4. Не торкатися  руками незнайомих предметів.
5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.
6. В зимовий період оберігати дітей від травм під час голо льоду, на прогулянках суворо дотримуватися безпечних місць для катання на санчатах, лижах, ковзанах..
7.Знайомити й притримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.
II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ
Необхідно:
1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофору,  у встановлених місцях та підземних переходами;
2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.
3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.
4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.
5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.
6. Не дозволяти дітям грати  з кататися на ковзанах, санчатах  на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.
7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.
8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.
ІІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ТРАВМАТИЗМУ  ПІД ЧАС   ВІДПУСТКИ  БАТЬКІВ
1. Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.
2. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.
3. Не розводьте у лісі багаття під час посухи: при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею..
4. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів  свого перебування.

ІV. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ПОЖЕЖІ   ВІД  ДИТЯЧИХ     ПУСТАЩІВ З    ВОГНЕМ
НЕОБХІДНО ВИКОНУВАИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:
1. Зберігати сірники в місцях, недоступних дітям.
2. Не дозволяти дітям  розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо.
3. Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами.
4. Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).
5.Не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих.
6. Не залишати малолітніх дітей без догляду.
7. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном „101”.
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОСОБИСТОЇ  БЕЗПЕКИ.
1. Не залишати дітей одних, навіть на короткий час.
2. Навчати дітей користуватися дверним вічком.
3. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
4. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.
5. Вчити користуватися телефоном для виклику службу „101, 102, 103, 104”.
6. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі  предмети – вони можуть бути небезпечними.
7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами..
8. Забороняти користуватись  ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.
9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей які працюють у правоохоронних органах.
10. Не дозволяти дражнити  тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до „друзів наших менших”.


Літо

ПАМЯТКА     ДЛЯ  БАТЬКІВ ЛІТО З ОХОРОНИ  ЖИТТЯ ТА  ЗДОРОВ’Я  ДИТИНИ
I. ЗАГАЛЬНІ
1. Батьки повинні протягом року:
– віддавати дитину в руки вихователя;
– не дозволяти забирати дитину неповнолітнім  дітям; незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;
2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнестрільну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.
3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.
4. Не торкатися  руками незнайомих предметів.
5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.
6. Оберігати дітей від отруєння  рослинами, грибами, ягодами.
7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді..
8. В зимовий період оберігати дітей від травм під час голо льоду, на прогулянках суворо дотримуватися безпечних місць для катання на санчатах, лижах, ковзанах..
9.Знайомити й притримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.
II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ
Необхідно:
1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофору,  у встановлених місцях та підземних переходами;
2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.
3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.
4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.
5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.
6. Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.
7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.
8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.
ІІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ТРАВМАТИЗМУ  ПІД ЧАС   ВІДПУСТКИ  БАТЬКІВ
1. Під  час перебування на вулиці в літній день захищати голову дитини панамою.
2.Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.
3. Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.
4. Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.
5. Не дозволяйте купатись на стрибати у воду в неперевірених місцях..
6. Для купання вибирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу.
7. Забороняйте користуватись човном, плотом без супроводу дорослих..
8. Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.
9. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати один одного під водою, жартома кликати на допомогу).
10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.
11. Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.
12. Не розводьте у лісі багаття під час посухи: при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею..
13. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.
14. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким  чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок..
15. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів  свого перебування.
ІV. ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ПОЖЕЖІ   ВІД  ДИТЯЧИХ     ПУСТАЩІВ З    ВОГНЕМ
НЕОБХІДНО ВИКОНУВАИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:
1. Зберігати сірники в місцях, недоступних дітям.
2. Не дозволяти дітям  розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо.
3. Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами.
4. Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).
5.Не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих.
6. Не залишати малолітніх дітей без догляду.
7. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном „101”.
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОСОБИСТОЇ  БЕЗПЕКИ.
1. Не залишати дітей одних, навіть на короткий час.
2. Навчати дітей користуватися дверним вічком.
3. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
4. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.
5. Вчити користуватися телефоном для виклику службу „101, 102, 103, 104”.
6. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі  предмети – вони можуть бути небезпечними.
7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами..
8. Забороняти користуватись  ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.
9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей які працюють у правоохоронних органах.
10. Не дозволяти дражнити  тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до „друзів наших менших”.


ДОДАТКИ
Отруйні ягоди та рослини
Природа в своєму арсеналі має як лікарські, так і отруйні рослини та ягоди. Більшість з них не відомі городянам, та й сучасні сільські мешканці не завжди на них розуміються. Тому батькам треба дуже добре знати ,як виглядає та чи інша отруйна рослина (ягода),щоб мати уяву, яку допомогу треба надати дитині, що отруїлася. Познайомтеся  самі та познайомте дітей  із отруйними ягодами та рослинами:
Блекота чорна –отруйними є насіння, листя і коріння;
Цикута-отруйна вся рослина;
Аконіт  Джунгарський;
Чемериця-отруйні всі частини рослини;
Конвалія-отрута знаходиться в ягодах, стеблі та листках;
Вороняче око – отруйні всі частини рослини ,а ягоди найбільш  небезпечні;
Паслін – отруйні всі частини рослини;
Вовчоягідник – отруйний сік із пагонів цієї рослини;
Болиголов плямистий-отруйне стебло, насіння і листя;
Папороть-отруйне кореневище рослини.
Перша допомога при отруєнні рослинами та ягодами:
Негайно викличте лікаря;
Терміново промийте потерпілому шлунок;
Допоможіть викликати блювоту;
При отруєнні аконітом і болиголовом промийте шлунок блідо-рожевим розчином марганцевокислого калію;
Залийте та змішайте з невеликою кількістю води 20-30 пігулок активованого вугілля та дайте випити потерпілому;
Через 2-3 години(за умови домашнього лікування) повторно промийте шлунок;
При наявності судом в рот потерпілого вставити держак ложки, обгорнений тканиною, щоб запобігти порушенню дихання.


Отруєння грибам
Слід пам’ятати, що організм дитини не сприймає грибів, бо у них ще не виробляється особливий фермент, здатний переробляти цю важку для шлунку їжу! Найотруйніші гриби відомі всім, навіть маленьким дітям. Але, незважаючи на це, дуже багато отруєнь трапляється саме через те,що люди плутають їстівні гриби з отруйними.
Перша допомога при отруєнні грибами:
Негайно викличте лікаря;
Терміново промийте потерпілому шлунок;
Допоможіть викликати блювоту;
Для очищення кишечнику дайте потерпілому проносне та поставте клізму;
Дайте хворому підсолену воду чи міцний чай.


Отруєння хімічними речовинами
Сучасні хімічні засоби є нашими помічниками в побуті, сільському господарстві та на виробництві. До хімічних речовин належать отрутохімікати, препарати побутової хімії (косметичні й миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові вироби),інсектициди (хлорофос, карбофос, дихлофос тощо).При хімічних отруєннях має місце різний підхід до виведення отрути з організму. Тому використовуйте наступну градацію.
Використовувати напої(негазована вода, чай, соки)дозволяється при отруєнні:
ацетоном, антифризом та каустичною содою;горілкою та парфумами;дезодорантом та лаком для нігтів;дезинфікуючими засобами та хлором;зубною пастою та кормом для домашніх тварин;взуттєвим кремом, угом, милом, оцтовою есенцією та соляною кислотою;мишачою отрутою та засобами для травлення комах; тютоном та барвниками у фломастерах.
Викликати блювоту, щоб вивести отруту з організму необхідно при отруєнні:
антифризом, горілкою, лаком для нігтів, мишачою отрутою, парфумами, тютюном.
Дати кілька пігулок активованого вугілля, щоб абсорбувати отруту, яка залишилася в організмі, рекомендується при отруєнні:
ацетоном, арвниками у фломастерах, бензином, засобами від комах, кормами домашніх тварин, кремом для взуття, лаком для нігтів, мишачою отрутою, ютюном та фарбами .
Не викликати блювоту, тому що названі субстанції можуть завдати більшої шкоди, якщо вдруге пройдуть стравоходом, при отруєнні:
бензином, засобом для дезінфекції, інсектицидами, каустичною содою, лугом, оцтовою есенцією, соляною кислотою, фарбами, хлором.
Дати невелику кількість жирних вершків чи шматочок вершкового масла, щоб розчинити пінні хімікати, потрібно при отруєнні:     дезодорантом, милом, шампунем.
Увага!!!
Відпоювати молоком не можна, бо воно посилює всмоктування отрути.
Майже при всіх видах хімічних отруєнь відразу після надання першої допомоги слід викликати швидку
допомогу або негайно доставити дитину до лікарні.
За умови задовільного стану дитини можна скористатися порадами лікаря та не викликати швидку допомогу
при отруєнні дезодорантом ,зубною пастою, кормом для собак та кішок, кремом для взуття, милом, шампунем,
парфумами.


Безпека у Вашому домі.

Пам’ятайте, що більшість нещасних випадків можна запобігти! Для цього Вам доведеться придбати “звичку до безпеки”. Ось кілька порад, над якими Ви можете подумати:
·   Завжди повертайте від краю плити рукоятки стоять на ній сковорідок, щоб дитина не могла дотягнутися і вилити на себе киплячий жир;
·   Завжди вкорочуйте дроти електрочайників – з тієї ж причини;
·   Завжди стежте за тим, щоб каструлі з гарячим вмістом не стояли на краю столу, на підвіконні.
·   Завжди надійно замикайте ліки і все, що може виявитися отруйним для дитини;
·   Завжди забирайте подалі небезпечне для дитини обладнання, ремонтуйте бовтаються штепселі і підводять дроти;
·   Завжди стежте за тим, щоб серед іграшок були відсутні дрібні предмети;
·   Завжди вставляйте блокіратори в електророзетки у уникнення засунути викрутку, шпильку, пальчик в одну з дірочок, які він бачить в стіні.
Ці запобіжні заходи допоможуть Вам менше турбується, коли Ви і Ваша дитина переміщаєтеся по будинку в різних напрямках в один і той же час!
І, будь ласка, не забувайте, що Вам потрібно усвідомлювати небезпеку не тільки в своєму будинку, але і в будинках інших людей. Це набагато важче, особливо, коли маєте справу з друзями або власними батьками. Все, що Ви можете, – це пам’ятати, наприклад, що у них немає шпінгалетів на вікнах або що вони не замикають “отрути” у шафці під раковиною. Постарайтеся тактовно, щоб не образити їх, обговорити ці важливі для Вас моменти, але Ви повинні убезпечити дитину.
Охороняти життя дітей – це просто проявляти здоровий глузд!
Дуже важливо, щоб Ви на крок випереджали дитини, тоді Ви зумієте передбачити, що він може зробити, – ще до того, як він це зробить!
Пам’ятайте, що Ваш малюк дорослішає і турбот, відповідальності за його життя і здоров’я з кожним днем додається!
Небезпека у будинку:
Небезпека перша. Гострі, колючі та ріжучі предмети.
Правило 1. Всі гострі, колючі та ріжучі предмети обов’язково треба класти на свої місця. Порядок в будинку не тільки для краси, але й для безпеки.
Небезпека друга. Електричні прилади. Вони можуть вдарити струмом або стати причиною пожежі.
Правило 1. Йдучи з дому і навіть з кімнати, обов’язково вимикайте телевізор, магнітофон, праска і інші електроприлади.
Правило 2. Ніколи не тягни за електричний дріт руками (а кота за хвіст).
Правило 3. Ні в якому разі не підходь до оголених проводів і не рухай до них.
Небезпека третя. Ліки та побутова хімія.
Правило 1. Ні в якому разі не пробуй ніякі ліки. По-перше, це несмачно, а по-друге, неправильно прийняте ліки можуть виявитися отрутою.
Правило 2. Що таке побутова хімія? Це пральні порошки, засоби для миття посуду, засоби від тарганів і багато іншого. Діти, звичайно не таргани, але отрута від тарганів діє і на людей. Тому ні в якому разі не відкриєш ніяких упаковок з побутовою хімією.
Небезпека четверта (невидима і нечутна). ГАЗ.
Газ може бути дуже небезпечний. По-перше, скупчилися на кухні, газ може вибухнути. По-друге, їм можна отруїтися. Тому, відчувши запах газу, дотримуйся таких правил:
Правило 1. Терміново скажи про це дорослим.
Правило 2. Треба відразу ж відкрити вікна і провітрити квартиру.
Правило 3. Перевір, чи закриті крани на плиті.
Правило 4. Негайно подзвони по телефону 04.
Правило 5. Ні в якому разі не включай світло і не запалюй сірника.
Допоможіть дитині задовольнити його пізнавальний інтерес до навколишнього світу, створивши всі необхідні умови безпечної життєдіяльності!


БЕЗПЕКА   У  БУДИНКУ   ТА   НА  ВУЛИЦІ.
Якщо ти вдома один, запам’ятай наступних правил безпеки.
Правило 1. Ні в якому разі не відкриєш двері, якщо дзвонить незнайомий чоловік.
Правило 2. На всі питання і прохання незнайомця відповідай “Ні”.
Правило 3. Якщо в двері дзвонить листоноша, монтер, лікар або навіть міліціонер, все одно не відкриєш, якщо ти не знаєш цих людей. Злочинці можуть переодягнутися в будь-яку форму.
Правило 4. Якщо незнайома людина намагається відкрити твої двері, відразу ж подзвони в міліцію за телефоном 02 і назви свою точну адресу.
Правило 5. Якщо вдома немає телефону, клич на допомогу з вікна або балкона
Правило 6. На питання незнайомих людей по телефону: “Чи дома батьки?” – Відповідай, що вдома, але вони зайняті і підійти до телефону не можуть.
Правило 7. Не вір, що хтось прийде чи приїде до тебе на прохання батьків, якщо батьки самі не зателефонували тобі чи не повідомили про це заздалегідь.
Небезпеки підстерігають тебе не тільки вдома, але й на вулиці. Щоб їх уникнути, треба дотримуватися таких правил.
Правило 1. Якщо ти втратив батьків у незнайомому місці, стій там, де ти загубився. Якщо їх довго немає звернися за допомогою: на вулиці – до міліціонера, в магазині – до продавця, в метро – до чергового.
Правило 2. Ніколи не ходи гуляти без попиту. Батьки завжди повинні знати, де ти знаходишся.
Правило 3. Не грай на вулиці пізно. Пригоди частіше відбуваються в темний час.
Правило 4. Не погоджуйся йти з незнайомими хлопцями чи дорослими в чужій під’їзд, підвал, на пустир чи інші безлюдні місця.
Правило 5. Ніколи не балакай на вулиці з незнайомими людьми. Також ніколи не розмовляй з п’яними.
Правило 6. Не приймай від незнайомих дорослих частування. Навіть якщо батьки ніколи не купували тобі таких смачних речей.
Правило 7. Якщо ти побачиш на вулиці, в тролейбусі, трамваї, метро який-небудь предмет: коробку, сумку, згорток, пакет – не чіпай його. У ньому може виявитися бомба.


ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА.
Пожежі дуже небезпечні. При пожежі можуть згоріти речі, квартира і навіть цілий будинок. Але головне, що при пожежі можуть загинути люди. Запам’ятай правила протипожежної безпеки.
Правило 1. Не балуйся будинку з сірниками та запальничками. Це одна з причин пожеж.
Правило 2. Йдучи з кімнати або з дому, не забувай вимикати електроприлади.
Правило 3. Не суші білизну над плитою.
Правило 4. Ні в якому разі не запалюй феєрверки, свічки або бенгальські вогні вдома (і взагалі краще це робити тільки з дорослими).
Правило 5. У селі або на дачі без дорослих не підходь до печі й не відкриєш пічну дверцята (від вискочив жарини може спалахнути будинок).
ЯКЩО У будинку почалася пожежа:
Правило 1. Якщо вогонь невеликий, можна спробувати відразу ж загасити його, накинувши на нього щільну тканину або ковдру або виливши каструлю води.

Правило 2. Якщо вогонь відразу не згас, негайно тікай з дому в безпечне місце. І тільки після цього подзвони в пожежну охорону за телефоном 101 або попроси про це сусідів.
Правило 3. Якщо не можеш втекти з палаючої квартири, відразу ж зателефонуй за номером
101 і повідом пожежним точну адресу і номер своєї квартири.
Правило 4. При пожежі дим набагато небезпечніше вогню. Більшість людей при пожежі гинуть від диму. Якщо відчуваєш, що задихаєшся, опустися навпочіпки або просувайся до виходу поповзом – внизу диму менше.
Правило 5. При пожежі ніколи не сідай в ліфт. Він може відключитися, і ти задихнешся.
Правило 6. Очікуючи приїзду пожежних, не втрачай голови і не стрибайте з вікна. Тебе обов’язково врятують.
Правило 7. Коли приїдуть пожежники, в усьому їх слухайся і не бійся. Вони краще знають як тебе врятувати.


БЕЗПЕКА НА ВОДІ.

Приємно в спекотний літній день скупатися в ставку або в річці! Але перед тим як зайти у воду, непогано згадати правила безпеки поведінки на воді.
Правило 1. Не стій і не грай у тих місцях, звідки можна впасти у воду.
Правило 2. Не заходь на глибоке місце, якщо не вмієш плавати або плаваєш погано.
Правило 3. Ні в якому разі не пірнай в незнайомих місцях. Невідомо, що там може опинитися на дні.
Правило 4. Не можна запливати за буйки.
Правило 5. Не можна близько підпливати до суден. Тебе може затягнути під гвинти.
Правило 6. Ніколи не грай в ігри з утримуванням “супротивника” під водою – він може захлинутися.
Правило 7. Не намагайся плавати на саморобних плотах або інших плавальних засобах. Вони можуть не витримати твоєї ваги або перевернутися.
Правило 8. Не слід далеко запливати на надувних матрацах і камерах. Якщо матрац чи камера раптом почнуть здуватися, ти можеш разом з ними піти на дно.
Правило 9. Ігри в “морські бої” на човнах, розгойдування човна, ходіння по ній або перегинання через борт дуже небезпечні, тому що човен від цього може перекинутися.

БЕЗПЕКА НА ДОРОГАХ

Дитина 3-5 років (а часто і старше) не може усвідомити небезпеку. Він не представляє автомобіль як небезпеки, яка може принести каліцтво або позбавити життя, навпаки, з автомобілем у нього пов’язані приємні враження. Ніщо так не тягне малюка, як автомобіль будь то іграшковий або справжній. Дитину можна навчити виконувати всі вимоги безпеки, не вдаючись до залякування. Дитині необхідно переконати, що проїжджа частина призначена виключно для транспортних засобів, а не для ігор. Можна навчити дітей ще до того, як вони підуть до школи, вміння орієнтуватися в транспортному середовищі, прогнозувати різні ситуації, правильно визначати місце, де можна переходити дорогу, а перед переходом бути достатньо терплячим і завжди оглянутися по сторонах, перш ніж зійти з тротуару.
Терпіння і наполегливість є ефективними засобами, що забезпечують успіх справи. Терпіння і наполегливість – те, чого нам так не вистачає в повсякденному житті. Терпіння і наполегливість, якими нам необхідно запастися хоча б заради порятунку життя і здоров’я власних дітей.
Швидкість руху, щільність транспортних потоків на вулицях і дорогах нашої країни швидко зростають і будуть прогресувати надалі. Тому забезпечення безпеки руху ставати все більш важливим державним завданням. Особливе значення у вирішенні цієї проблеми має завчасна і правильна підготовка самих маленьких наших пішоходів – дітей, яких вже зараз за воротами будинку підстерігають серйозні труднощі і небезпеки, і жити яким доведеться при незрівнянно більшої інтенсивності автомобільного руху.
Причиною дорожньо-транспортних пригод найчастіше є самі діти. Приводить до цього незнання елементарних основ правил дорожнього руху, байдуже відношення дорослих до поведінки дітей на проїжджій частині. Надані самим собі, діти, особливо молодшого віку, мало зважають з реальними небезпеками на дорозі. Пояснюється це тим, що вони не вміють ще в належній мірі керувати своєю поведінкою. Вони не в змозі правильно визначити відстань до машини, що наближається, і її швидкість, і переоцінюють власні можливості, вважають себе швидкими і спритними. У них ще не виробилася здатність передбачати можливість виникнення небезпеки у швидко мінливій дорожній обстановці. Тому вони безтурботно вибігають на дорогу перед зупинилася машиною і раптово з’являються на шляху в іншої. Вони вважають цілком природним виїхати на проїжджу частину на дитячому велосипеді або затіяти тут веселу гру.
Уникнути цих небезпек можна лише шляхом відповідного виховання і навчання дитини. Важливо знати що можуть самі діти:
ПОЧИНАЮЧИ з 3-4 років
– Дитина може відрізнити рухому машину від стоїть на місці. Про гальмівному шляху він ще уявлення не має. Він упевнений, що машина може зупинитися миттєво.
ПОЧИНАЮЧИ з 6 років
– Дитина все ще має досить обмежений кут зору: бічним зором він бачить приблизно дві третини того, що бачать дорослі;
– Більшість дітей не зуміють визначити, що рухається швидше: велосипед або спортивна машина;
– Вони ще не вміють правильно розподіляти увагу і відділяти істотне від незначного. М’яч що котиться по проїжджій частині, може зайняти всю їхню увагу.
ЛИШЕ ПОЧИНАЮЧИ з 7 років
– Діти можуть більш впевнено відрізнити праву сторону дороги від лівої.
ПОЧИНАЮЧИ з 8 років
– Діти вже можуть реагувати миттєво, тобто відразу зупинятися на оклик;
– Вони вже наполовину досвідчені пішоходи;
– Вони розвивають основні навички їзди на велосипеді. Тепер вони поступово вчаться об’їжджати перешкоди, робити круті повороти;
– Вони можуть визначити, звідки лунає шум;
– Вони вчаться розуміти зв’язок між величиною предмета, його віддаленістю і часом. Вони засвоюють, що автомобіль здається тим більше, чим ближче він перебуває;
– Вони можуть відмовлятися від початої дії, тобто, ступивши на проїжджу частину, знову повернутися на тротуар;
– Але вони як і раніше не можуть розпізнавати чреваті небезпекою ситуації.
Важливо щоб батьки були прикладом для дітей у дотриманні правил дорожнього руху.
– Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
– Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти – дитина повинна звикнути, що при переході дороги потрібно зосередитися.
– Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
– Переходьте дорогу лише у місцях, позначених дорожнім знаком “Пішохідний перехід”.
– З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходите першими. В іншому випадку дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
– Залучайте дитину до участі у ваших спостереженнях за обстановкою на дорозі: показуйте йому ті машини, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю і т.д.
– Не виходьте з дитиною з-за машини, кущів, не оглянувши попередньо дороги, – це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.
– Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
Кращий спосіб зберегти своє життя на дорогах – дотримуватися Правил дорожнього руху!
Правило 1. Переходити вулицю можна тільки по пішохідних переходах. Вони позначаються спеціальним знаком “Пішохідний перехід”.
Правило 2. Якщо немає підземного переходу, ти повинен користуватися переходом зі світлофором.
Правило 3. Не можна переходити вулицю на червоне світло, навіть якщо немає машин.
Правило 4. Переходячи вулицю, завжди треба дивитися: спочатку – наліво, а дійшовши до середини дороги – праворуч.
Правило 5. Найбезпечніше переходити вулицю з групою пішоходів.
Правило 6. Ні в якому разі не можна вибігати на дорогу. Перед дорогою треба зупинитися.
Правило 7. Не можна грати на проїжджій частині дороги і на тротуарі.
Правило 8. Якщо твої батьки забули, з якого боку потрібно обходити автобус, тролейбус і трамвай, можеш їм нагадати, що:
автобус, тролейбус, трамвай небезпечно обходити як спереду, так і ззаду. Треба дійти до найближчого пішохідного переходу і по ньому перейти вулицю.
Правило 9. Поза населених пунктів дітям дозволяється йти тільки з дорослими по краю (узбіччі) назустріч машинам.


ВИКОНУВАТИ ПРАВИЛА НЕОБХІДНО І В АВТОМОБІЛІ.
Тут перед вами відкривається велике поле діяльності, тому що приблизно кожна третя дитина, що став жертвою дорожньо-транспортної пригоди, знаходився в якості пасажира в автомобілі. Це доводить, як важливо дотримуватися таких правил:
• Пристібатися ременями необхідно абсолютно всім! У тому числі і в чужому автомобілі, і при їзді на короткі відстані. Якщо це правило автоматично виконується дорослими, то воно легко увійде в дитини в постійну звичку.
• Якщо це можливо, діти повинні займати самі безпечні місця в автомобілі: середину або праву частину заднього сидіння, оскільки з нього можна безпечно вийти прямо на тротуар.
• Як водій або пасажир ви теж постійно виявляєте приклад для наслідування. Не будьте агресивні по відношенню до інших учасників руху, не обрушуйте на них потік проклять. Замість цього поясніть конкретно, у чому їхня помилка. Використовуйте різні ситуації для пояснення правил дорожнього руху, спокійно визнавайте і свої власні помилки.
• Під час тривалих поїздок частіше зупиняйтеся. Дітям необхідно рухатися. Тому вони будуть намагатися звільнитися від ременів або вимотають вам всі нерви.
• Прибігайте до альтернативних способів пересування: автобус, залізниця, велосипед або ходьба пішки.
· Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Поясніть їм, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитини вперед, і він вдаряється об скло передньої панелі; цього досить, щоб він загинув або був сильно поранений;
· Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці він може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об переднє скло або панель;
· Дитина повинна бути привчений до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести його до переходу або перехрестя;
· Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;
· Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.
Перелік деяких необхідних рекомендацій для батьків.
При виході з дому:
· Якщо біля під’їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу звернете на це увагу дитини і разом подивіться, не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;
· Якщо біля під’їзду коштують транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупините свій рух і озирніться – чи немає за перешкодою небезпеки.
При русі по тротуару:
· Дотримуйтеся правого боку тротуару;
· Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен бути з боку проїжджої частини;
· Маленький дитина повинна йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;
· Привчите дитини, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;
· Роз’ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;
· Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми возите тільки по тротуару.
· При русі групи хлопців вчіть їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують дітей.
Готуючись перейти дорогу:
· Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїжджу частину;
· Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;
· Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;
· Вчите дитину розрізняти наближаються транспортні засоби;
· Не стійте з дитиною на краю тротуару, тому що при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;
· Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у автомобіля і жестах мотоцикліста й велосипедиста;
· Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається по інерції.
При переході проїзної частини:
· Переходьте дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях – по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;
· Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;
· Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що під час переходу дороги розмови зайві;
· Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;
· Не переходьте дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;
· Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, привчайте дитину робити так само;
· Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус чи тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, вселите дитині, що це небезпечно;
· Не починайте переходити вулицю, по котрій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;
· При переході проїзної частини за нерегульованим переходу в групі людей вчіть дитину уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході наслідувати поведінці супутників, не спостерігаючи за рухом транспорту.
При посадці та висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):
· Виходите попереду дитини; маленька дитина може впасти, доросла дитина може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїжджу частину;
· Підходите для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і дорослий, може оступитися і потрапити під колеса;
· Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні (може притиснути дверима). Особливу небезпеку становить передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;
· Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки – це небезпечне місце для дитини: що стоїть автобус скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.
При очікуванні громадського транспорту:
· Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності – на тротуарі чи узбіччі.


Опіки та обмороження
Опіки
Опіки можуть бути викликані полум’ям, окропом, парою, різними хімічними речовинами – кислотами, лугами, деякими медикаментами (ляпіс, йод, нашатирний спирт, тощо), електричним струмом, радіоактивними речовинами, сонячними променями.
Залежно від причини, що викликала опік, розрізняють термічні, хімічні, електричні і променеві опіки.
Термічні опіки найчастіше спостерігаються на шкірі, але можуть бути й опіки очей, слизових рота, глотки, стравоходу і навіть шлунка. На шкірі розрізняють три ступені опіку. Опік першого ступеня супроводжується почервонінням і невеликий припухлістю шкіри, які через 2-3 дні проходять, пошкоджену ділянку шкіри темніє і злущується. При опіку другого ступеня на почервонілій і припухлою поверхні надалі утворюються бульбашки, наповнені сироваткою крові.
Завдання першої допомоги при опіках першого та другого ступеня – полегшити стан потерпілого. З цією метою опік тривало (20-30 хв) обливають струменем холодної води, після чого місце опіку обробляють 5%-ним розчином марганцевокислого калію, а на опік другого ступеня, крім того, накладають стерильну, змочену тим же розчином пов’язку. Зрізати бульбашки ні в якому разі не можна, так як вони захищають пошкоджену частину шкіри від мікробів.
Опік третього ступеня – більш тяжке ушкодження шкіри. Це омертвіння (обвуглювання або зварювання) всієї товщі шкіри, а іноді і більш глибоких тканин, з утворенням надалі виразок і рубців. При опіку третього ступеня необхідно на ранe  накласти стерильну пов’язку і дитини негайно відправити до лікарні.
При хімічних опіках незалежно від що викликав їх речовини – кислоти, луги, концентрованих солей та ін – пошкоджені ділянки тіла (протягом 10-15 хв) піддають дії струменя води. Концентрація хімічної речовини при цьому зменшується, і воно механічно видаляється з поверхні тіла. Виняток становить негашене вапно, яка при з’єднанні з водою утворює багато тепла, тому не можна промивати водою обпалені негашеним вапном частини тіла, їх слід змастити будь-яким жиром, після чого накласти пов’язку з цинкової або борної маззю і відправити до лікаря.
При опіках лугом після промивання водою уражене місце рясно зрошують 1-2%-ним розчином борної або оцтової кислоти, при опіках кислотами – 2%-ним содовим розчином. Таку нейтралізацію опіку треба робити протягом 15-20 хв, після чого на пошкоджену поверхню накласти вологу пов’язку з того ж розчину.
При хімічних опіках очей або слизової оболонки рота, зіву їх слід, так само як і шкіру, спочатку промити водою, а потім при опіках лугом – нейтралізувати 1%-ним розчином борної кислоти; при опіку кислотою – 1%-ним розчином соди. Нейтралізацію хімічних речовин, що потрапили в око, слід виробляти тривалий час, іноді протягом цілої години і більше, до тих пір поки не пройде помутніння рогової оболонки і до потерпілого не повернеться зникле з моменту опіку зір. Після цього в очі закапують по 1-2 краплі стерильного вазелінового або соняшникової олії, накладають пов’язку і відправляють до фахівця.
Перша допомога при термічних опіках очей – закапати 1-2 краплі стерильного вазелінового, соняшникової або касторової олії, накласти пов’язку і доставити до лікаря.


Обмороження
Дитина може отримати обмороження не тільки при дуже низькій температурі повітря, але і при 0 °, +3-5 °, якщо є підвищена вологість або сильний вітер.
Зазвичай обморажіваются відкриті або погано захищені частини тіла, а також місця, недостатньо забезпечуються кров’ю: кінчик носа, вуха, щоки, пальці рук і ніг (особливо якщо на ногах тісне взуття). При дії холоду кровоносні судини шкіри звужуються, нормальне харчування і газообмін в них порушуються, шкіра блідне, в ній з’являється відчуття пощипування або поколювання, що змінюються надалі повною втратою чутливості.
У залежності від важкості ураження обмороження ділять на три ступені. При обмороженні першого ступеня після зігрівання в ушкодженому місці з’являються болючість, набряклість, синюшність забарвлення, які протягом 1-2 тижнів повністю проходять. При обмороженні другого ступеня утворюються бульбашки, наповнені каламутною кров’янистої рідиною.
При обмороженні третього ступеня настає омертвіння шкіри, а іноді і глибоко лежачих тканин.
Обмороження другого і третього ступеня зазвичай виявляється не відразу і супроводжуються сильним болем. При перших ознаках обмороження насамперед потерпілого треба відвести в приміщення. Якщо це зробити відразу не можна, треба знайти укриття, де можна розтерти пошкоджену частину тіла чистою рукою або носовою хусткою до появи в ній нормального забарвлення, укутати її теплим одягом і змусити дитину (якщо вона в змозі) зробити кілька інтенсивних фізичних вправ, які сприяють відновленню нормального кровообігу в відмороженої частини тіла.
Розтирати обморожений ділянку снігом не можна, так як його низька температура буде перешкоджати розширенню кровоносних судин і відновлення правильного харчування в тканинах, крім того, зі снігом в пошкоджені ділянки шкіри можуть легко проникнути мікроби. У приміщенні дитини слід добре зігріти, напоїти гарячим молоком, чаєм, кавою.
На пошкоджені частини тіла при обмороженні першого ступеня слід накласти пов’язку з вазеліновим, касторовою олією або риб’ячим жиром. При обмороженні другого ступеня бульбашок не зрізати, а накласти на них пов’язку з пеніцилінової або Стрептоцидову маззю.
При обмороженні третього ступеня на пошкоджену поверхню накласти суху стерильну пов’язку, дитину відправити до найближчої лікувальної установи.


Перша допомога при укусі комах і змій.

Допомога при укусах комарів
У літній час, особливо за містом, діти нерідко піддаються укусів комарів. При цьому на місці укусу з’являються припухлість, почервоніння, свербіж, іноді настільки сильний, що діти стають неспокійними, погано сплять. Розчісуючи шкіру після укусів, діти можуть занести інфекцію, в результаті чого виникають гнійничкові захворювання. Щоб зменшити свербіж, треба протерти укушені місця спиртом, одеколоном, горілкою. Після приїзду на дачу найбільш відкриті частини тіла дитини (обличчя, шию, руки, ноги) слід змащувати кремом <Тайга> або лосьйонами <Ангара “,” Артек “і ін, що відлякують комарів.
Допомога при укусах бджіл і ос
В організм дитини від укусу бджоли потрапляє отрута, що викликає припухлість і почервоніння шкірних покривів. Гострий біль, яку постраждалий відчуває в перший час після укусу, надалі переходить в сильний свербіж. Через 2-3 дні всі хворобливі явища проходять.
Надаючи допомогу потерпілому, у першу чергу необхідно знайти і видалити жало, що містить отруту комахи. Потім місце укусу протирають розчином спирту або йодом. Для зменшення болю та набряку прикладають холод.
На місце укусу бджоли чи оси не можна класти землю, тому що з нею можна занести збудників гнійної інфекції і правця.
При загальних симптомах отруєння, а також при укусі в зів, глотку, очей дитини потрібно терміново доставити в медичну установу.
Допомога при укусах отруйних комах і змій
Отруйні комахи – каракурт, скорпіон, фаланга, тарантул та ін – зустрічаються в різних районах нашої країни: на Кавказі, в Криму, в Середній Азії. Укуси більшості з них викликають місцеву реакцію: біль, почервоніння, припухлість. При укусах скорпіона, тарантула і особливо павука каракурта можуть мати місце і слабкість, головний біль, прискорене дихання, падіння серцевої діяльності і навіть параліч (укус каракурта).
Живе каракурт в пустелі, в кущах, під каменями, біля житла людини; на відміну від скорпіона, зустрічається рідко. Укус самки каракурта в певні періоди її життя може бути смертельний не тільки для людини, але і для таких великих тварин, як кінь, верблюд.
Отруйні змії зустрічаються в середній смузі Радянського Союзу, на Кавказі, в Криму (гадюка), а також в Середній Азії (кобра, гюрза, ефа). За характером дії на організм отрути змій поділяються на дві категорії. Отрута кобри діє на нервову систему людини. У потерпілого виникають загальні симптоми отруєння: блювота, слабкість, задишка, полупараличи і паралічі. Отрути інших змій викликають місцеві симптоми: різкий біль, набряклість навколо укусу, великі крововиливи. Однак може наступити і смертельний результат. Якщо дитину укусила якесь отруйне комаха чи змія, необхідно йому в першу чергу створити повний спокій, щоб зменшити концентрацію отрути, яка потрапила в кров, дати багато пити і негайно доставити на носилках у найближчий медичний пункт, де йому буде введена спеціальна сироватка <антікобра > або <антігюрза>. Від укусів отруйних комах і змій постраждалих лікують також рясним переливанням донорської крові.
Для літнього відпочинку дітей треба вибирати місця, де отруйні комахи і змії зустрічаються рідко. Не слід гуляти з дітьми в сирих, низьких і особливо болотистих місцях, заходити з ними в високу траву, густий чагарник, дозволяти їм гратися і валятися на сіні та соломі.
Жодна змія (за винятком ефи), якщо її не потривожити, не нападає на людину. Змії завжди поступаються людям дорогу, уползая в сторону. Якщо чоловік підійшов надто близько, більшість змій <попереджає> його про своє місцезнаходження: кобра піднімає передню третину тіла і роздуває <капюшон>, гюрза видає своєрідне шипіння, гримучі змії – шарудливі звуки рухом куприка хвоста.
Змій не слід жорстоко і безглуздо знищувати, так як їх отруту в певних дозах є цінним лікувальним засобом, він входить до складу багатьох ліків.


Сказ
Сказ – гостра інфекційна хвороба, що викликається фільтруючими вірусом. Виникає вона після укусу інфікованої тварини – диких звірів (лисиця, вовк, шакал, борсук) і домашніх тварин (собака, кішка, травоїдні тварини).
Вірус знаходиться у слині і мозку хворих, причому в слині його можна знайти вже за два тижні до появи перших ознак захворювання. Зараження відбувається при укусах і подальшому попаданні слини хворої тварини на рану. У собаки перші ознаки захворювання після зараження з’являються через 4-6 тижнів і навіть пізніше. Тварина стає млявим, забивається в темний кут, неохоче йде на поклик, не їсть звичну їжу, поводиться неспокійно. Внаслідок паралічів щелепа в нього відвисає, мова звішується, з’являється слинотеча, гавкіт стає хрипким, хода хиткої. У такому стані собака часто тікає з дому, без гавкоту кидається на людей і тварин, кусає їх. Через 6-8 днів хвороби тварина гине.
Інкубаційний період хвороби у людини триває 30-50 днів. У цей термін вірус досягає центральної нервової системи, і з’являються перші ознаки захворювання. Наростає збудження, з’являються слухові і зорові галюцинації. Нерідко спостерігаються підвищене потовиділення, слиновиділення, причому хворий не може проковтнути слину і постійно її спльовує. Іноді виникають приступи буйства з агресивними діями. Через 2-3 дні збудження змінюється паралічами м’язів рук і ніг, язика, обличчя. Через 12-20 годин після появи паралічів настає смерть.
Від укусів скажених тварин страждають і діти. При захворюванні у дитини відзначається депресія, сонливість, швидкий розвиток паралічів. Смерть може настати через добу від початку паралітичної стадії хвороби. При укусах рану ретельно промивають мильним розчином (один шматок туалетного мила або 1 / 4 господарського на 2 склянки води) і припікають настоянкою йоду. Постраждалого необхідно негайно відправити до медпункту, де йому зроблять щеплення.
Чим раніше розпочати щеплення, тим краще, оскільки імунітет утворюється через 2-2,5 тижні після їх закінчення. Під час щеплень треба уникати переохолодження та перегрівання тіла, а також фізичної та розумової перевтоми.
Профілактика сказу вимагає ретельного спостереження за станом здоров’я домашніх тварин, винищення бродячих собак і кішок. Дітям треба забороняти підходити до незнайомих тварин і грати з ними.


Перша допомога при попаданні в організм чужорідного  тіла.

Сторонні тіла (кістки, ґудзики та ін.) нерідко потрапляють в глотку і стравохід дітей і, застряє там, призводять до утруднення при прийомі їжі, до пошкоджень, а при тривалому їх перебування там – і до прободению стінки глотки або стравоходу, розвитку гнійного процесу в навколишніх тканинах.
Потерпілого необхідно терміново направити до лікаря. Забороняється прийом їжі або проковтування хлібних кірок для проштовхування чужорідного тіла в шлунок. Якщо чужорідне тіло із стравоходу потрапило в шлунок, то через 2-3 доби воно безболісно вийде природним шляхом.
При попаданні стороннього тіла в шлунок і кишечник не слід обмежувати дитину в їжі, а також давати йому проносні засоби. Голодна дієта, зменшуючи перистальтику, затримує вихід чужорідного тіла, проносні ж кошти, навпаки, значно посилюють скорочення стінок кишечнику, що може сприяти їх пошкодження стороннім тілом. У зазначених випадках дитині потрібно давати м’який хліб, каші, киселі, тобто таку їжу, яка, обволікаючи чужорідне тіло, захищала б стінки шлунка і кишечнику від пошкоджень. Якщо проковтнула предмет був гострим (цвях, голка, вилка і ін), дитини негайно направляють до лікарні.
При попаданні чужорідних тіл у гортань, трахею або бронхи у дитини раптово наступає приступ задухи (асфіксія), що супроводжується посинінням обличчя і губ, судомним кашлем. У більшості випадків, при невеликих розмірах чужорідного тіла, після сильного нападу кашлю дихання дитини відновлюється, так як предмет зі струменем повітря викидається назовні. Якщо ж чужорідне тіло залишається в дихальних шляхах, воно може викликати там запальні процеси або закупорку бронхів і зупинку дихання. Тому при перших ознаках асфіксії дитини слід негайно відправити до лікарні.
Стороннє тіло в кон’юнктиві і рогівці очей (піщинка, що випала вія, мошка і т. д.) викликає печіння, сльозотеча, світлобоязнь. Якщо при огляді очі чужорідне тіло добре видно, його треба видалити шматочком марлі, змоченим в 1%-вим розчині борної кислоти. Можна спробувати видалити стороннє тіло, інтенсивно промиваючи очей водою з піпетки, якщо це не допоможе, дитину треба відправити до фахівця, тому що тривале перебування чужорідного тіла в оці викликає запалення кон’юнктиви і рогівки.
При попаданні чужорідних тіл у вухо (горошина, намистина, ґудзик і ін.) дитина скаржиться на шум, наявність у вусі чогось стороннього, нерідко відзначається погіршення слуху. Особливо неприємні відчуття можуть викликати комахи, що потрапили у вухо: мухи, мурашки, павуки та ін.
Для видалення з вуха невеликих чужорідних тіл і комах в нього вливають половину чайної ложки підігрітого рідкого масла, гліцерину, спирту або горілки, а потім на 5-10 хв дитини слід покласти хворим вухом вниз. Стороннє тіло або загибле комаха при цьому видаляється разом з рідиною. Якщо таким способом чужорідне тіло з вуха дитини видалити не вдається, його направляють до лікаря.
Стороннє тіло, що потрапило в ніс дитини, утруднює дихання, викликає чхання, а в запущених випадках рясні слизово-кровянисто-гнійні виділення. Щоб видалити стороннє тіло з носа, дитині треба запропонувати затиснути здорову ніздрю і з силою висякатися; подразнюючи слизову носа пір’їнкою, папірцем, викликати у нього чіхательний рефлекс. Якщо запропоновані заходи не допоможуть, дитину слід направити до лікаря.


Дитина на дачі
ВОГОНЬ
Відкритий вогонь приваблює всіх діток без винятку. Їм дуже хочеться пізнати цю стихію, а дорослі бояться, що це знайомство відбудеться. Вам не вдасться переконати малюка, що вогонь – це не цікаво. Навіть якщо ви будете забороняти дитині наближатися до нього, малюк все одно познайомиться з вогнем, але вже без вас.
Тому і вам, і дитині буде спокійніше. Якщо ви навчите його правилами безпеки і способам гасіння вогню. Домовтеся з малюком, що підходити до вогню він буде тільки у вашій присутності. Поясніть, що головна небезпека багаття полягає не в опіках (обпектися простіше біля плити), а в тому, що над відкритим вогнем дуже легко втратити контроль, так як полум’я може запросто перекинутися від багаття на суху траву і дачний будиночок. Можете показати в безпечній обстановці, як моментально спалахує і згорає, наприклад, лист паперу. У всіх людей, у тому числі і маленьких, є природний страх перед вогнем. Але у людей, на відміну від тварин, є влада над ним. Обов’язково тримайте поруч з багаттям відро води, а в будинку – вогнегасник.


ЖАГА Лазанья
Чомусь усі діти час від часу прагнуть забратися куди-небудь вище. Кращий спосіб забезпечити собі спокійну (а маляті цікаву) життя – навчити його техніці безпеки. Не забороняйте дитині лазити по деревах, а вчіть його правильно це робити: ставити ноги на гілки як можна ближче до стовбура і не забувати про те, що коли-небудь доведеться спускатися … Якщо у вас є можливість, спробуйте разом піднятися на дах. Малюк стане більше вам довіряти, дізнавшись, що і дорослим зовсім не чуже бажання поглянути на світ з незвичною висоти і відчути небо над самою головою. Попросіть дитину покликати вас, коли він захоче залізти на дерево, мотивуючи це тим, що вам теж це цікаво, – так ви спокійно можете підстрахувати юного верхолазів.


НЕБЕЗПЕЧНІ РОСЛИНИ
Обов’язково подбайте про те, щоб на ділянці не було отруйних рослин, таких як морозник, пізньоцвіт, молочай, аконіт, клещевік, борщевник, вовчий ягідник, бобовник. Отруйні речовини містять олеандр, дурман, травневий конвалія, гліцинія. Пам’ятайте, що до «агресивним» відносяться рослини, які виділяють багато пилку, адже пилок – один з найпоширеніших алергенів. У цьому списку айстри, хризантеми, кореопсис, маргаритки, чорнобривці, нагідки, а також верба, бузок, береза, клен. Навіть у молодших школярів ці рослини можуть викликати серйозні отруєння. До речі, якщо навіть на вашому дачній ділянці вони не ростуть, корисно пройтися по дачах сусідів (з їхнього дозволу, звичайно!) І показати дитині, яких рослин варто побоюватися.


ПАРАЗИТИ
Майже всі діти люблять пробувати природу на смак: то яблучко зелене пожувати, то листочок, то травинку … Але ми-то, дорослі, знаємо, що це небезпечно: на природі простіше простого підчепити кишкових паразитів. Поясніть дитині, що в принципі в цьому немає нічого поганого (якщо, звичайно, рослина не отруйна), але все, що йому захочеться спробувати, потрібно обов’язково помити. Слідкуйте за тим, щоб ваш малюк якомога частіше мив руки, нехай навіть через кілька хвилин він знову забрудниться.


ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ДЛЯ МАЛЮКІВ
• для діток, які тільки навчилися ходити, потрібно постаратися максимально убезпечити дачний будиночок: так само, як і в міській квартирі, закрити розетки заглушками, на кути меблів прикріпити спеціальні накладки (або хоча б замотати кути поролоном і закріпити скотчем) і загородити сходи і підвал, щоб малюк випадково не впав.
• топити піч і палити багаття потрібно дуже обережно, стежачи за тим, щоб дим не потрапив до кімнати, де буде спати дитина.
• зберігайте садові інструменти в сараї за зачиненими дверима, щоб малюк випадково про них не поранився.
• будь-які ємності з водою закривайте важкими щитами. Маленькій дитині достатньо і миски з водою, щоб потонути. У зв’язку з цим ж не забувайте і про надувних басейнах: ніколи не залишайте малюка, що грає з водою, без нагляду.
• якщо ви привезли на дачу маленької дитини, на весь час його перебування забудьте про отруйні хімікати! Крім того, стежте, щоб ваше чадо не змогло дістатися до отруйних (чистотіл) або колючих (троянда, шипшина) рослин.


Зимові травми
Перевагу необхідно віддавати взуття з ребристою підошвою. Якщо у Вашої дитини на чоботах або черевиках підошва гладка, зверніться у взуттєву майстерню і попросіть пристосувати взуття до зимового часу. У домашніх умовах іноді радять наклеювати на підошву звичайний пластир, але надовго його, звичайно, не вистачить. Особливо важливо, щоб взуття було зручним, не натирала.
У ожеледь треба бути обережним, уникати слизьких місць.


ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ
Головне, про що слід пам’ятати, – не можна займатися самолікуванням і відтягувати візит до лікаря до останнього.
Розтягнення зв’язок
Симптоми – різкий біль при русі, припухлість, синці.
Що робити? Накласти пов’язку (еластичний бинт), забезпечивши нерухомість суглоба, і звернутися до лікаря. Для зменшення набряку можна накласти на хворе місце змочену в холодній воді тканину або міхур з льодом (але не більше ніж на 1-2 години). Можна прийняти знеболююче.
Вивих
Симптоми – сильний біль, набряк, нерухомість, зміна форми суглоба.
Що робити? Не намагайтеся самостійно вправити вивихи, це може призвести до болючого шоку у постраждалого та додатковим пошкоджень. Потрібно забезпечити нерухомість і спокій пошкодженого суглоба: руку підвісити на бинті, шарфі, ремені, на ногу накласти шину (наприклад, плоскі дошки) або прибинтувати її до іншої ноги. При вивиху стегна – покласти потерпілого на здоровий бік, не даючи рухатися. Для зменшення болю – прикласти до ушкодженого місця міхур з льодом або холодною водою, дати знеболююче.
У разі крайньої необхідності, коли немає можливості викликати лікаря, – хворого потрібно транспортувати в лікарню самостійно, дотримуючись особливої обережності.
Перелом
Симптоми – сильна, різка біль, що підсилюється при русі кінцівкою, чутливість навіть до дуже слабкому дотику. Набряклість і набрякання зі зміною кольору шкіри, зміною форми місця перелому.
Що робити? Забезпечити повний спокій пошкодженої кістки, накласти шину з підручних засобів або прибинтувати пошкоджені кінцівки один до одного або до тіла. Дати потерпілому таблетку анальгіну, прикласти на місце травми що-небудь холодне. При кровотечі накласти на рану стерильну пов’язку. Викликати “швидку”, якщо це можливо – перевезти потерпілого на попутній машині в найближчий медичний заклад, дотримуючись особливої обережності.
Удари голови
Симптоми – часткова або повна втрата свідомості, нудота і блювота, уповільнення пульсу, зміна тиску.
Що робити? Покласти потерпілого на спину, повернувши голову набік, покласти на неї холод. Викликати “швидку допомогу” і не давати потерпілому рухатися до її приїзду
Якщо дитину вжалила бджола

Бджоли і оси становлять велику групу ряду перетинчастокрилих. Контакти дітей з бджолами і осами відбуваються частіше, ніж з іншими отруйними тваринами. При ураженні гостра зброя з силою встромляє в шкіру і токсин проникає в кров потерпілого. Уколи наносять тільки самки.
Одиничні ужаления бджіл здорові люди переносять легко. Вони, як правило, викликають місцеву реакцію. Шкіра червоніє, з’являється припухлість, відчувається сильна болючість, печіння, свербіж. Однак, сильну токсичну реакцію викликають навіть поодинокі ужаления в голову, кровоносну судину, в порожнину рота. При цьому з’являються запаморочення, головний біль, нудота, слабкість. Іноді відзначається блювота, підвищення температури тіла, непритомність. Є діти особливо чутливі до отрути перетинчастокрилих комах. Крім звичайних реакцій, у них при повторному ужалении виникають кропив’янка, сльозотеча, рясні виділення з носа. У важких випадках можливий набряк гортані – ускладнення, яке потребує екстреної медичної допомоги.
Частота виникнення алергічних реакцій на вжалення осами та бджолами дуже велика. У чутливих дітей різка реакція може розвинутися у відповідь на одне ужаления. Слід зауважити, що ужаления бджолами більш важкі, ніж укуси ос і джмелів, так як перші залишають в ранці жало з отруйною залозою.
Якщо дитину вжалила бджола, перш за все необхідно видалити жало з місця ураження. Цю процедуру треба робити обережно, щоб не видавити вміст отруйної залози в ранку. Після вилучення жало слід знищити, інакше, потрапивши випадково на шкіру, він може знов устромитися за допомогою скорочення м’язів отруйної залози. Потім на місце поразки кладуть лід або рушник, змочений холодною водою. Використовувати для охолодження землю, глину, як часом роблять, не можна – це може призвести до інфікування, розвитку правця.
У тому випадку, коли реакція на укусу комах бурхлива, необхідна невідкладна медична допомога. Тому слід якомога швидше викликати лікаря або доставити потерпілого до найближчої лікувальної установи. До прибуття лікаря потрібно вкласти дитину, високо піднявши йому голову. Можна дати дитину таблетку протиалергічного кошти.
Про літній відпочинок дітей

Літо не тільки час подорожей, але і найбільш сприятлива пора для відпочинку, загартування та оздоровлення дітей. Тому дуже важливо, щоб батьки з найбільшою користю розпорядилися цим дорогоцінним часом. Разом з тим виникає чимало питань, як це краще зробити. І тут, як нам здається, певною мірою вам можуть стати в нагоді наші поради.
Про подорожі з дітьми
Їхати чи не їхати з дитиною на південь? – Питання постає перед батьками досить часто.
Що можна порадити з цього приводу? Якщо ви живете в середній смузі і якщо мова йде про немовля, то навряд чи варто відправлятися з ним у тривалу поїздку. Тому найкраще – вивезти його на дачу. Точно так само потрібно вчинити і в тих випадках, якщо вашої дочки чи сина не виповнилося ще трьох років. Чим менша дитина, тим важче він пристосовується до змін обстановки і клімату. У цих благодатних місцях у перші дні малюки стають примхливими, у них пропадає апетит, з’являються порушення травлення і сну. Пристосування до нових кліматичних умов у дітей перших трьох років життя продовжується іноді тиждень, а то і дві. Ледве дитина встигне звикнути до нового клімату, як треба збиратися в зворотний шлях. Такий відпочинок для дитини загрожує розвитком різних захворювань. У результаті всі витрати, турботи і клопоти можуть піти даремно.
Сонце добре, але в міру
Влітку діти максимальний час повинні проводити на повітрі. Це стосується і самих маленьких – грудних дітей. Проте якщо більш старшим дошкільнятам дозволяється потроху засмагати, то малюкам прямі сонячні промені можуть заподіяти шкоду. Найбільша небезпека – перегрів організму, сонячні опіки, сонячний удар, оскільки маленька дитина має менш досконалої терморегуляцією і шкіра його дуже ніжна.
До трьох років світлоповітрянні ванни можна проводити під навісом або в тіні дерев. При цьому потрібно дотримуватися принципу поступового оголення тіла дитини. Спочатку від одягу звільняються руки і ноги, а потім інші частини тіла. Вже з 1,5-річного віку світлоповітрянні ванни дитина може приймати в одних трусиках. Тривалість першої такої ванни – 5 хвилин, потім час поступово збільшується до 30-40 хвилин. Світлоповітрянні ванни особливо рекомендовані дітям з ослабленим організмом. Кращий час проведення – з 9 до 12 години, на півдні – з 8 до 10 годин. Кожну световоздушную ванну краще всього закінчувати водної процедурою.
Діти дошкільного віку після тижневого курсу світлоповітряних ванн можуть почати приймати сонячні ванни. Засмагати дитина може лежачи, а ще краще під час ігор і русі.
Сонячні ванни в поєднанні з світлоповітряних ваннами, а також водними процедурами надають прекрасне зміцнює дію. Діти стають стійкішими до грипоподібним захворювань, ніж ті хлопці, які мало засмагали.
Обережно: тепловий і сонячний удар!
Фахівці не роблять великих відмінностей між цими станами. І це зрозуміло. В основі як теплового, так і сонячного удару лежить перегрівання організму. Причиною теплового удару є утруднення тепловіддачі з поверхні тіла. Часто це пов’язано з тривалим перебуванням у спекотній, вологій атмосфері. При сонячному ударі виникає порушення кровообігу в головному мозку. Зазвичай це буває, коли дитина ходить на сонці з непокритою головою.
Чим менше вік дитини, тим чутливіший до дії спеки і сонячних променів. Тому перегрів організму у маленької дитини іноді може вже статися під час прийому світлоповітряних ванн.
При легкому сонячному або тепловому ударі симптоми в основному однотипні. Це – запаморочення, слабкість, головний біль. У малюків часто відзначається розлад кишечника. У важких випадках можуть з’явитися судоми, блювота, втрата свідомості. В усіх таких ситуаціях потрібно терміново викликати лікаря, а до його приходу перенести дитину в тінь, змочить голову і груди холодною водою, не перенісся покласти холодний компрес, підвести голову. Дайте дитині попити і заспокойте його.
Купання – прекрасне закаливающее засіб
Купатися у відкритих водоймах можна починаючи з двох років. Місце для купання повинне бути неглибоким, рівним, з повільною течією. Перш ніж дати дитині можливість самостійно увійти у воду, необхідно переконатися в тому, що в даному місці немає ям, глибокої твані, корчів, гострих каменів. У воді разом з дитиною обов’язково повинен перебувати дорослий.
При купанні необхідно дотримуватись правил:
Не дозволяється купатися натщесерце і раніше ніж через 1-1,5 години після їжі
У воді діти повинні перебувати в русі
При появі ознобу негайно вийти з води Не можна розпаленим занурюватися в прохолодну воду.


Правила Дорожнього Руху

Чи легко навчити дитину правильно поводитися на дорозі?
На перший погляд легко. Треба тільки познайомити його з основними вимогами Правил дорожнього руху і ніяких проблем.
Насправді дуже важко. Адже ми, батьки, кожен день на очах рідної чада порушуємо ці самі горезвісні Правила, і не замислюємося, що ставимо перед дитиною нездійсненне завдання: як правильно? Як говорять або як роблять?
Коли ж дитина потрапляє у дорожню пригоду, то винні всі: водій, дитячий сад, школа, Державтоінспекція. Чому не навчили, не показали, не вберегли? Забуваючи при цьому, що в першу чергу батьки своїм прикладом повинні навчити і уберегти.
Якщо ви дійсно зацікавлені в тому, щоб ваша дитина володів навичками безпечної поведінки на дорозі, то не зводите процес навчання до порожньої і непотрібної фразою: “Будь обережним на дорозі”. вона не пояснює дитині, чого власне на дорозі треба боятися. Де його може підстерігати небезпека? Краще використовуйте рух в дитячий сад і назад для відпрацювання навичок поведінки на дорозі.

Дитина твердо повинен знати, що дорогу можна переходити тільки у встановлених місцях: на пішохідному переході і на перехресті. Але і в даному випадку ніхто не може гарантувати його безпеку. Тому, перш ніж вийти на дорогу, зупиніться з дитиною на відстані 50см – 1метр від краю проїжджої частини, зверніть його увагу. що подивитися наліво і направо треба обов’язково з поворотом голови, і якщо з обох сторін немає транспорту становить небезпеку, можна вийти на проїжджу частину. переходити дорогу треба спокійним розміреним кроком і не в якому разі не бігом.
Велику небезпеку для дітей представляють не регульовані пішохідні переходи. тут дитині важливо переконатися, що відстань до автомашин з обох сторін дозволить йому перейти дорогу без зупинки на середині проїзної частини. На регульованому пішохідному переході поясніть дитині, що червоний і жовтий сигнал світлофора – забороняють. Особливо небезпечно виходити на дорогу при жовтому сигналі, тому що деякі машини завершують проїзд перехрестя і при цьому збільшують швидкість. Зелений сигнал – дозволяючий, але він не гарантує пішоходу безпечний перехід, тому перш ніж вийти на дорогу треба подивитися наліво і направо і переконатися, що всі машини зупинилися, небезпеки немає.
Часто хлопці опиняються під колесами транспорту, коли, вийшовши з автобуса чи тролейбуса, намагаються перейти на інший бік дороги. Поясніть дитині, що в даному випадку небезпечно обходити транспортний засіб як попереду, так і ззаду, тому що воно велике і через нього нічого не видно. Треба почекати поки автобус чи тролейбус поїде.
Велику небезпеку для дітей представляють предмети, загороджують огляд (паркани, які стоять автомашини, взимку – замети, влітку – чагарники, дерева). Краще відійти від них подалі, і перейти дорогу, де безпечно. Якщо ваша дитина скоро йде в перший клас, то вже зараз неодноразово пройдіть з ним маршрут від дому до школи і назад, звертаючи увагу малюка не всі небезпеки, які можуть зустрітися йому в дорозі. Заздалегідь обговоріть, що в складній ситуації треба звернутися до допомоги дорослих. Дайте можливість дитині пройти цей маршрут самостійно, спостерігаючи за ним з боку. Потім детально проаналізуйте разом з ним всі його дії.